Про журнал
«Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Географія» – рецензоване наукове видання відкритого доступу, у якому публікуються результати сучасних досліджень у галузях природничої та суспільної географії, картографії, регіональних студій і суміжних міждисциплінарних напрямів. Журнал висвітлює актуальні теоретичні та прикладні проблеми географічної науки, а також публікує оглядові статті та рецензії на наукові праці у сфері географії.
ISSN 1728-2721; eISSN 2521-1935
DOI видавця: https://doi.org/10.17721
DOI журналу: https://doi.org/10.17721/1728-2721
Науковий профіль видання: Розвиток людського капіталу, соціальні науки та журналістика
Журнал включено до переліку наукових фахових видань України (категорія Б):
- зі спеціальності 103 – Науки про Землю, 106 – Географія, 193 – Геодезія та землеустрій (Наказ Міністерства освіти і науки України 17.03.2020 № 409)
- зі спеціальності С6 – Географія та регіональні студії (Наказ Міністерства освіти і науки України 11.06.2026 № 928).
Зареєстровано: Національна рада з питань телебачення та радіомовлення. Ідентифікатор медіа R30-03794 (Рішення №1089 від 28.03.2024 р.).
Засновник-видавець: КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
Код ЄДРПОУ 02070944
Рік заснування: 1958
Мови видання: українська, англійська
Періодичність: 4 на рік
Поточний номер
Цей випуск наукового журналу містить низку ґрунтовних праць, що охоплюють методологічні, природничо-географічні та суспільно-географічні аспекти сучасності. Видання відкривається аналізом методології історичного підходу як фундаментального принципу природничих наук, що дозволяє забезпечити цілісне розуміння еволюції природних систем, та доповнюється дослідженням гідрографії Румунії, де акцент зроблено на стані водних ресурсів і сучасній інституційній структурі їх управління. Науковий дискурс продовжує просторово-часовий аналіз хвиль холоду в Україні, який підтверджує вплив глобального потепління на регіональні кліматичні тенденції, а також концептуальне обґрунтування виокремлення лісопольової структури як основи економічного потенціалу рівнинної частини України. Окрім того, автори розкривають потенціал туристсько-рекреаційної діяльності як інструменту неформальної освіти молоді, пропонуючи модель, що поєднує дослідницькі та соціальні компоненти. Значне місце у випуску посідає аналіз трансформації геополітичного статусу України, де обґрунтовується її роль як багатофункціонального стратегічного хабу та ключового вузла європейського і євразійського геопростору, що інтегрує безпекові, логістичні та інноваційні функції в умовах глобальних викликів. Завершується випуск дослідженням просторових закономірностей поширення замінованих територій у світі, де наголошується на важливості інтеграції картографічних та геоінформаційних технологій у систему гуманітарного розмінування для забезпечення сталого розвитку постконфліктних регіонів.
